0
Автор ludmyla_alla | Рубрики Мовні цікавинки | 09-03-2015
Шевченко 2015

Слова Тараса таки справді вічні. На жаль?!

Ось і розміняв сьогодні наш рідний Тарас уже третю сотню літ. Люди стільки не живуть, принаймні зараз. А він – живий і, перш за все, в наших серцях. Цікаві факти про Тараса Шевченка розпочнімо з таких міркувань: якби Тарасу виповнився не двісті один, а, приміром, трицять один рік, де б він був сьогодні? В залі Верховної Ради, активістом на Майдані чи воїном на передовій? Як бачимо зі світлини, взятої нами з Фейсбуку, його пророчі слова «Борітеся – поборете!..» надихають українців на фронті, чи то пак на АТО. Напевно, він був би справді там – в гущі боротьби за Україну…

Це вже вдруге наші роздуми на сторінках МОВОЛЮБІВ, присвячені Шевченковому дню народження. Першу статтю про особисте сприйняття Тараса Шевченка читайте ТУТ.

Цікаві факти про Тараса Шевченка-сучасника, на наш погляд, – це сприйняття його нами, розуміння його слова, тлумачення його життєвої позиції. Тож зробімо кілька сучасних, можливо, нових для вас, читачів, штрихів до знаного вже нами образу Тараса Шевченка.

Цікаві факти про Тараса: Шевченко-європеєць

Тарас Шевченко був добре ознайомлений з творчістю великого італійця Данте та його «Божественною комедією». Він часто порівнював свої поневіряння з труднощами життя італійського поета. Так, у листі до Осипа Бодянського 1852 року Шевченко прямо писав: «…як казав старий Данте, що гіршого немає, як у злигоднях згадувати про давнє щастя, то я тепер відчуваю це». Проте це не єдиний доказ його європейськості.

За словами науковця Сергія Грабовського, Тарас Шевченко випереджав свій час, працюючи спочатку в річищі європейського романтизму з його гіпертрофованими почуттями художніх героїв, з яскравою історичною героїкою. Далі поет перейшов до стилістики європейської поезії XX ст., як-от: невмите небо, заспані хвилі… Звісно, це лише кілька скупих доказів.

Тож європейськість Тараса Шевченка не викликала сумнівів уже серед дослідників XIX ст.

Цікаві факти про Тараса: Шевченко-мовник

Сучасні школярі заучують майже назубок добре відоме кожному з нас мовне кліше: «Тарас Шевченко – основоположник української літературної мови». Безперечно, в цьому є раціональне зерно. Адже саме він – колишній кріпак з елітарною освітою – показав чи швидше відкрив світу рідну мову, пропустивши її через розум і серце. Недаремно часом важко вирізнити: це ще народні, тобто фольклорні елементи, чи вже авторські, Тарасові, слова.

Проте сьогодні знаходяться досить дорослі мудрувальники, які або закидають Тарасові двомовність, зокрема у його творчості, або, навпаки, подають це як приклад для наслідування. Спробуймо з’ясувати, чому ж у Тараса – відданого патріота, палкого борця за свободу рідного народу – трапляється імперська мова.

Дамо слову самому автору. В листі до Г. Тарновського (від 25 січня 1843 р.) поет пояснив свою російськомовну писанину таким чином: «Щоб не казали москалі, що я їх язика не знаю». Ця фраза досить коротка й щоб не трапилося, що ми її повернемо як українське дишло, звернемося до інших слів автора, з яких яскраво видно, що писанина чужою мовою Шевченкові самому не припадала ні до душі, ні до серця: «Переписав оце свою “Слепую” та й плачу над нею: який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам черствим кацапським словом… Не хочеться, дуже не хочеться мені друкувать “Слепую”, але вже не маю над нею волі. Та цур їй!».

Російськомовний і Шевченків «Журнал», інша назва – «Щоденник», що був розпочатий за часів солдатчини у Новопетрівському укріпленні на півострові Мангишлак. Чому російською мовою? З двох причин. Перша: офіційний дозвіл був виданий для його написання лише однією мовою – російської, та й то під пильним наглядом офіцерів. Втім, за словами Сергія Грабовського, була й інша причина російській мові в «Щоденнику» – його ужиткове призначення. Адже такі щоденники були саме в моді й читалися широким колом друзів та приятелів авторів цих літературних творів, а в ті часи повернення із заслання з Новопетрівського укріплення й пізніше, під час подорожі Волгою та перебування у Нижньому Новгороді, оточення поета була практично стовідсотково російськомовне. Тож цими чинниками зумовлена поява кількох російськомовних творів Кобзаря, але геть не йдеться про якусь вигадану й роздуту двомовність!

Цікаві факти про Тараса: Шевченкового слова бояться й сьогодні

А от шановний Кобзар і нині живе й говорить до нас не лише зі сторінок своїх творів, але й через вуста наших сучасників, нас із вами. Зі свіжих новин дізнаємося, що слово Кобзаря лунало як у Києві, так і в Тернополі та, мабуть, у кожному обласному центрі чи то в менших містечках, і навіть в уже, на жаль, не українському Криму. Щоправда, тих прибічників Шевченка була невеличка купка й місце для «святкування» знайшлося їм аж на маленькому п’ятачку в парку Гагаріна, а не поблизу пам’ятника Кобзарю. Кримські друзі Тараса принесли портрет свого улюбленого поета, витягли українські прапори, дехто одягнув вишиванку, що інколи несміливо виглядала з-під верхнього одягу… Та головне з вуст активістів лунало його слово – Тараса-бунтівника, Тараса-предводителя, Тараса-свободолюбця. І тривало все це «пишне вшанування» пам’яті Кобзаря трохи більше годинки, та от лишень сучасні жандарми не проґавили цього: вже й слово стихло, й люд почав розходитися, а міліцейські мужі наздогнали-таки трьох організаторів й відвели в «належне місце» на чотиригодинну задушевну розмову. А кінець їй буде лише на справжнісінькому суді, який так швидесенько призначили охоронці порядку аж на завтра, 10 березня 2015 р. Чи то так випадково припало, чи таки міліцейські мудреці вирішили вшанувати день смерті нашого Кобзаря? А це вже інша історія, продовження якої дізнаємося зі ЗМІ того ж таки ЗАВТРА.

Ось такі, на наш погляд, цікаві факти про Тараса Шевченка СЬОГОДНІ.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com