Вірно чи правильно ми вчиняємо? А як у прислів’ях та приказках?
Вірно чи правильно ми, наприклад, вчиняємо? Відповідь тут однозначна: правильно, якщо відповідно до певних норм і правил, а якщо поза всілякими правилами, то… бездумно, безрозсудно, нерозважливо…
Вірний має прямий стосунок до вірності, відданості, незрадливості тощо.
Вживання вірно у значенні правильно – це досить поширений на теренах Україні русизм, класичний недопереклад (як я люблю їх називати). Беру сміливість стверджувати, що ця груба помилка практично не трапляється в нашому природному суржику.
Так, до прикладу, вірна відповідь – це штучно утворене словосполучення в голові російськомовного українця, який швиденько перекладає з російської та формулює, без особливого редагування, думку по-українськи (хоча виходить, на жаль, по-украйонськи :).
Спробуймо підібрати синоніми до слова вірний. У Словнику синонімів української мови вірний має такі ряди синонімів.
Вірний
- Той, хто відзначається постійністю у своїх поглядах і почуттях, а також який не здатний на зраду.
Синоніми: відданий, незрадливий, незмінний, певний, постійний, непідкупний, випробуваний.
До прикладу:
З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М. Коцюбинський).
- Про людину, яка викликає повне довір’я, тобто на яку можна покластися. А також про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися.
Синоніми: надійний, випробуваний.
До прикладу:
І не втаю: я поміж них шукав собі надійних, вірних подорожніх (М. Нагнибіда).
- Той, хто вірить у Бога.
Синоніми: віруючий, релігійний, богомільний.
У цьому значенні частіше використовується іменник віряни. Цікаво, що в названому Словнику цього слова немає, проте знаходимо його в Практичному словнику синонімів української мови Святослава Караванського (2000, 480 с.).
Хто такий вірянин?
Вірянин (с. 56) має такі синоніми: мирянин, богомолець, вірний, богомільний, віруючий; а також християнин, мусульманин, юдей.
До прикладу:
За словами патріарха Філарета, українські православні церкви об’єднаються за допомогою самих вірян.
Віряни цілими парафіями втікають з-під Московського патріархату.
- Той, хто по-справжньому вірить, дотримується чогось.
Синоніми: щирий.
Наприклад:
Як щирий християнин, він сповідував любов до ближнього не лише на словах, але й на ділі.
Людині, вірній демократичним принципам, нелегко доводилося в тоталітарній державі.
“Вірний” у прислів’ях і приказках
1) Вірний собі – той, хто завжди дотримується власних принципів, поглядів, переконань, не відступає від них.
Наприклад:
Вбивство парламентарів було провокаційним викликом. Армія вандалів, загнана у безвихідь, залишалась і тут вірною собі (О. Гончар).
2) Вірою і правдою (служити, послужити) – віддано, щиро (про людину); надійно, довго (про предмети, речі).
Наприклад:
Треба… оправдати вибори, вірою і правдою послужити громаді (М. Старицький).
Сумка вірою і правдою служила мені всі ці роки і була добрим, надійним товаришем (А. Дімаров).
3) Виводити (вивести) на вірний шлях (на путь праведну) – допомогти людині правильно поводитися.
Наприклад:
Великий бідак батько. Коли б у світі була така сила, аби вивела його на вірний шлях.., стиха мовила Лукія (С. Чорнобривець).
Власні приклади: вірно
Вірність у стосунках – запорука багатолітньої дружби й міцної сім’ї.
Добрий собака, кажуть, – вірний своєму господарю до самої смерті.
Висновок
Отже, вірними можуть бути:
а) кохані й закохані, родичі й друзі, колеги, товариші, побратими самим собі чи іншим;
б) люди, віддані якійсь справі чи то певним ідеалам, принципам, позиції.
Наприклад:
Вірна й мудра дружина – цінний скарб для всякого чоловіка.
Вірно любити й віддано служити своєму чоловікові – ось покликання жінки з тридцять першої притчі.
Батько був настільки вірний своїй справі, що уявити його в таборі супротивника було просто неможливо.
Уславлена лебедина вірність – приклад дивовижної відданості птахів один одному.
Правильно ми завжди робимо тоді, коли вчиняємо згідно з нормами та правилами – правильно пишемо, читаємо, вимовляємо, вживаємо, відповідаємо тощо.
Наприклад:
Правильно виконане складне завдання – запорука твого професійного успіху.
Отже, любімо вірно, а вчиняймо правильно!
Пані Людмила, на мою думку вислів “русизм” призводить до плутанини. Замість слова “русизм” пропоную більш влучне і доречне слово: “москвизм”.
(Росія – це Московія, а українську мову аж до початку 18-го століття назвали “руською мовою” )
Щиро дякую, пане Ігорю, за цікаву пропозицію щодо москвизма. Як на мене, то тоді вже московизм – більш милозвучно. А щодо терміна “русизм”, то є ще й “росіянізм”. Я розрізняю їх так: русизм – недопереклад з російської, росіянізм – повноцінне запозичення з російської мови. Погоджуюся, що простежується певна плутанина зі словами руський і русизм, щоправда, не для фахівців.