Культура мови: як ми говоримо за їжею та про їжу
Дорогі друзі! Сьогодні пропоную вам “смачну” тему з культури мови, тобто попрацювати над своїм правильним українським мовленням у найбільш приємні для нашого шлунку моменти, тобто за їжею. Звичайно, мова буде не лише про їжу, а загалом про типові помилки, пов’язані з нашим спілкуванням у/на кухні (правильно й так, і так). У межах цієї теми натрапляємо також на такі місцеві назви, як діалектизми.
Знаю з власного досвіду, що домашня атмосфера навіює спокій і хочеться розслабитися, а не мізкувати над тим, як ми говоримо. Проте саме в такому домашньому затишку й, мабуть, найтяжче боротися з нашими «улюбленими» русизмами.
До того ж, якщо ваші рідні не підтримують вас у цьому, більше того – говорять іншою мовою. Отут вже потрібно не лише добре мізкувати над формами висловів, а ще й мати мовну стійкість, щоб не повторювати за своїми близькими чи то неправильні, чи то іншомовні вислови. Звичайно, ви можете потренуватися сам на сам, перш ніж зайти на улюблену кухню в новому образі. Проте краще заручитися підтримкою рідних заздалегідь.
Тож перевірмо наше мовлення на більш чи менш непомітні нашому оку русизми, що стосуються всілякої їжі та не лише.
Допоміжні слова
Нагріття – нагрівання;
наприклад:
Щоб мед не втратив своїх цілющих властивостей, його не можна піддавати процесу нагрівання.
натощак – натщесерце;
наприклад:
Щоранку натщесерце фахівці радять випивати склянку теплої води.
плісінь – цвіль;
наприклад:
Сьогодні хлібина вже на третій-четвертий день може покритися цвіллю.
покупка – купівля (або куплений/а/е/і);
Культура мови. Тут може постати питання з приводу того, що ці слова трохи відрізняються значенням: покупка – це куплена річ, купівля – це процес придбання цієї речі,
наприклад:
Сьогодні купівля продуктів харчування в супермаркеті переважає над відвідинами такого звичного базару.
Як відомо, в Україні куплені продовольчі товари обміну й поверненню не підлягають.
полднік – полуденок, підвечірок;
Мені більше подобається варіант полуденок, утворений за допомогою давнього префікса полу-, який також є в словах полумисок (до речі, це «напівмиска»: вже не тарілка, але ще й не миска), полукіпок.
наприклад:
На полуденок в дитячому садочку часто дають йогурт з печивом.
поставщик – постачальник;
наприклад:
Нашим постачальником продуктів, безперечно, є улюблений татусь.
пробка до пляшки – корок (відкоркувати, коркотяг);
наприклад:
Щоб швидко й без зайвих проблем витягти корок з пляшки вина, потрібен коркотяг / Щоб швидко й без зайвих проблем відкоркувати пляшку вина, потрібен коркотяг.
рідка маса – рідина;
Дуже часто цей русизм вживається в рецептах під час опису особливостей приготування якоїсь смакоти.
наприклад:
Найкраще тісто для млинців має вигляд рідини, що за своєю густиною (інший варіант – густотою) нагадує нежирну сметану.
рослинна їда – рослинна їжа;
наприклад:
Основою раціонального харчування має бути рослинна їжа, зокрема сирі фрукти та овочі.
Продукти
Біла мука – біле борошно;
наприклад:
Для домашньої випічки мама завжди брала біле борошно найвищого ґатунку.
два пучка окропу – два пучки кропу;
Перед нами слова-пароніми (близькі за звучанням, але різні за значенням): кріп – це духмяна трава-приправа, окріп – кип’яток.
І ще одна помилка, що стосується вживання іменника в називному відмінку множини з числівниками два, три, чотири – два пучки, три будинки, чотири брати (про це детальніше читайте в нашій статті тут).
наприклад:
Як правило, щосуботи на базарі купуємо два пучки кропу.
лоток яїчок – лоток яєць;
наприклад:
Лоток яєць не завжди вистачає українській господині при приготування великодніх страв.
масло рослинне – олія;
наприклад:
Оливкова олія не утворює канцерогенів при нагріванні, тому придатна для смаження та приготування страв у фритюрі.
півфабрикати – напівфабрикати;
наприклад:
Хлібобулочні заморожені напівфабрикати, призначені для випічки в домашніх умовах, – це різні види тіста, пироги, пиріжки з різними начинками, заморожені піца та лазанья.
простокваша – кисле молоко, кисляк.
наприклад:
Кисле молоко набагато корисніше для організму, ніж свіже.
!Зверніть увагу! Досить оригінальною, як на мене, є заміна соковижималки соковитискувачем чи сокоробкою. Можливо, в якихось місцевостях так і говорять, хоча перший варіант є як не дуже милозвучним, так і трохи задовгим.
Одиниці вимірювання
Літра води – літр води;
наприклад:
На думку фахівців, літр води протягом дня – це недостатньо для нормального функціонування організму.
півлітра молока – половина літра молока;
Півлітра вживається помилково в жіночому роді, наприклад: крупу потрібно залити (ким? чим?) півлітрою (правильно: півлітром) води чи не вистачає ще (кого? чого?) півлітри бульйону (правильно: півлітра) бульйону;
наприклад:
Для мого улюбленого рецепту дріжджового тіста на піцу потрібно взяти половину літра молока.
четверть чайної ложки – чверть чайної ложки.
наприклад:
Як правило, для тіста достатньо чверті чайної ложки солі, щоправда інколи можна брати трохи більше – третину.
!Зверніть увагу! Варіанти літра, півлітра вживаються як діалектизми (тобто в місцевому мовленні, детальніше про яке читайте ТУТ), а четверть – «чистої води» русизм.
Посуд
Вилка – виделка;
наприклад:
Сьогодні досить складно уявити, як можна обійтися за столом без звичайної столової виделки.
кастрюля – каструля;
Під руками вмілої господині вареники з сита миттєво переселилися в каструлю з окропом.
комфорка на плиті – конфорка на плиті;
наприклад:
Одна з конфорок погано горить: потрібно викликати майстра.
кружка молока – кухлик молока;
Можна також вживати кухоль (значення: металева або череп’яна посудина з ручкою для пиття). Як на мене, то ми користуємося все-таки невеличкими кухликами.
наприклад:
Після довгої прогулянки спекотним літнім днем з жадібністю припадаєш до кухлика холодної джерельної води.
піднос – таця (значення: плоский посуд для перенесення страв);
наприклад:
Приємно поставити на стіл святкову тацю зі всілякими смаколиками: чи то м’ясними, чи то солодкими.
протвінь – лист (хоча в місцевих говірках є багато варіантів: деко, жаровня, бляшка…);
наприклад:
Перш ніж висаджувати на підігрітий лист пиріжки, потрібно помастити його якимось жиром – олією, смальцем, маслом чи маргарином.
скляна посуда – скляний посуд;
наприклад:
Сьогодні модно сервірувати стіл скляним посудом не лише в ресторанах, але вдома.
сковородка – сковорода, сковорідка (пательня – це діалектизм!).
наприклад:
Про сковорідку з тефлоновим покриттям ще донедавна мріяла чи не кожна господиня, але досить швидко з’ясувалося, що, по-перше, тефлон шкідливий, а по-друге, дуже нетривкий і його легко пошкодити.
Перші та другі страви
Гов’ядина – яловичина;
наприклад:
Оригінальною стравою італійської кухні є спагеті з яловичиною та гарбузом. Цікаво, і яка вона на смак?
горбушка хліба – окраєць хліба;
наприклад:
Синочок з нетерпінням чекав на повернення з риболовлі татка, в якого завжди був у кишені найсмачніший у світі окрайчик трохи підсохлого хліба.
індючка – індичка;
наприклад:
В кожного народу є якась основна різдвяна страва – індичка, гусак, качка, курка чи риба.
картопля в мундирах – картопля в лушпинні або в кожушках;
Справа в тому, що деякі вчені все ж таки “картопляні мундири” вважають нормативними в українській мові. Проте схиляюся до думки інших мовознавців, які вважають вислів картопля в мундирах калькованим з російської, а власне українськими – картопля в лушпинні чи в кожушках! Так, у Словнику Бориса Грінченка наведений приклад “картопля з лушпиною”, взятий із збірника “Українські прислів’я, прикази і таке інше”, укладеного М.Номисом. Як на мене, це ще один доказ щодо “ненормативності мундирів” щодо картоплі.
Наприклад:
Мені дуже смакує картопля в лушпинні з оселедцем та свіжими помідорами.
каклєта – котлета;
наприклад:
На кулінарних сайтах є всілякі рецепти котлет: котлети із зеленню, котлети на шпажках, котлети з лимоном – чого лише душа не забажає (якщо вона, звісно, не вегетаріанська :)).
качан капусти – головка капусти;
наприклад:
Для салату із свіжої капусти на 3-х чоловік я беру приблизно половину головки капусти вагою 1-1,5 кг.
В дитинстві мама частенько давала поласувати (говорила: як зайчик) солодкуватим качанчиком капусти.
копченості – копченина;
наприклад:
Після «халявної» каші недешева свинина-копченина (заголовок статті з сайту)
овочеве блюдо – овочева страва;
наприклад:
Дієтологи радять давати діткам овочеві страви з шестимісячного віку.
потрошки – тельбухи;
наприклад:
Сьогодні безліч кулінарних сайтів радять приготувати суп з курячими тельбухами – печінкою, шлунком, серцем, легенями.
салат із шпінату – салат із шпинату;
наприклад:
В салат із шпинату додають всілякі інгредієнти, як-от: яблука, часник, морепродукти.
сельодка – оселедець;
наприклад:
Сьогодні нам пропонують приготувати маринований оселедець у різноманітних соусах – від сметанного до ягідного.
смачна лапша – смачна локшина;
наприклад:
Як на мене, найбільш смачною є локшина домашнього виготовлення з додаванням яєць.
уха – юшка з риби.
наприклад:
На домашній плиті ніколи не звариш такої смачної юшки із свіжої риби, як в казані на вогнищі.
Отже, ми з вами перевірили знання з культури мови, які стосуються нашого мовлення за їжею чи під час її приготування. Натрапили також на кілька діалектизмів. Звичайно, охопити все в одному матеріалі неможливо, тому всілякі солодощі та ягоди ми свідомо залишили на наступний раз. Тож вчимося говорити правильно навіть у ті хвилини, коли наш наповнений шлунок заважає працювати мозку :).
В моєму рідному селі (с.Боровиця, Чигиринський район, Черкаська область) говорять ще так:
– на полуденок = полудник
– картопля в лушпинні = картопля в кожушках
Дякую, пане Миколо, що поділилися цікавою інформацією. Справді, другий приклад – це синонімічні назви (я вже додала це в статті). А от щодо першого – полудника, то, як не крути, а він таки схожий на русизм. У моєму рідному селі Селищі на Баришівщині Київської області також говорять “полудник”.
В справі “два пучки”. Думаю, що “два пучка” теж правильно. До реформи 1933 року існувало таке поняття як “двоїна”.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D0%B0
З повагою
Сергій
Дякую, пане Сергію, за висловлену Вами думку. Я говорю щодо відповідності мовним норм, які чинні на сьогодні. Справді, якби була чинною двоїна, то були б нормативними, тобто правильними обидва варіанти. На сьогодні це один варіант – два пучки, брати , зошити… З повагою, Людмила Пономаренко
горбушка > шкуринка
Дякую, пані Алло. Цікавий варіант. Прошу зазначати його “місце проживання”.
цвіль > пліснява?
Доброго дня, мені хотілося поділитися такою інформацією. Моя подруга звичайні деруни називає “тертюхами”: як бачимо, етимологія дуже “прозора”. До речі, саме так кажуть на Тернопільщині.
Цікава місцева назва. Хоча вперше чую, та походження зрозуміле.
Щиро дякую, пані Людмило.
А от у Нiжинi кажуть ”шкоринка”
От бачите скільки варіантів, зокрема й фонетичних.
Щиро дякую!
Перепрошую, я щодо слів “копченості – копченина”. Зокрема спільнокореневого “коптити”. Це слово швидше русизм, натомість українською краще казати “вудити”. Тому не “копчена шинка”, а “вуджена”.
Пані Маріє, щиро дякую за коментар. Справді, так біль по-українськи. Залишилася лиш одна “дрібниця” – запровадити це у вжиток у всій Україні.