Складне речення: види складних речень

З метою грамотного й стилістично правильного висловлення думки необхідно опанувати основи синтаксису та пунктуації.

У пересічного читача постане логічне запитання: «Навіщо занурюватися так глибоко – аж до синтаксису, зокрема такого його підрозділу, як синтаксис складного речення?».

Спробуймо переконливо сформулювати відповідь: складне речення, по-перше, дає можливість висловити завершену думку; по-друге, має бути не занадто складним і не настільки закрученим, що суть його практично втрачається; по-третє, прозорість складного речення сприяє його правильному пунктуаційному оформленню.

Розпочнімо розгляд складного речення з його визначення.

За словами науковців,

складне речення – це речення, яке складається з двох чи більше предикативних частин, що утворюють змістову, структурну та інтонаційну єдність. Інакше кажучи, частини складного речення з’єднані між собою за допомогою таких мовних засобів:

• за змістом;
• за будовою (структурою);
• інтонаційно.

Одразу варто з’ясувати значення терміна «предикативна частина». Так-от, предикативною частиною складного речення є та його частина, яка за формою є простим реченням і разом з іншими частинами утворює складне. Тобто прості речення в складі складного речення називаються предикативними частинами.

Види складних речень

Залежно від способів з’єднання предикативних частин (інакше кажучи, простих речень) складні речення поділяються на дві групи:

А) сполучникові, в яких предикативні частини з’єднуються за допомогою таких засобів:

• інтонації,
• сполучників або сполучних слів.

Напр.: Навкруг Землі мої кружляли мрії, і в серце хлюпав хвилями Дніпро (В. Стус).

Коментар. У наведеному сполучниковому реченні предикативні частини з’єднані за допомогою сурядного єднального сполучника і;

Напр.: Руських ювелірів можна було побачити при іноземних дворах, а їхня продукція складала постійну частину київського експорту.

Коментар. У наведеному сполучниковому реченні предикативні частини з’єднані за допомогою сурядного протиставного сполучника а;

Б) безсполучникові в яких предикативні частини з’єднуються за допомогою такого засобу:

• інтонації.

Напр.: Я пам’ятаю: трава лоскоче мої босі звішені з воза ноги (В. Дрозд).

Ремесла Київської Русі мали типовий для середньовіччя характер: обробку матеріалу та виготовлення речі від початку до кінця виконував один майстер зі своїми помічниками (З пос.).

Коментар. Обидва речення – безсполучникові складні з двома предикативними частинами, які з’єднані лише інтонаційно, що на письмі позначається двокрапкою.

Види складних сполучникових речень

Залежно від смислових зв’язків, інтонації та ужитих у реченні сполучників та сполучних слів складні сполучникові речення поділяються на дві групи:

А) складносурядні, які утворюються з кількох простих, рівноправних, незалежних одне від одного речень, які з’єднуються сурядними сполучниками та інтонацією:

Напр.: Я із щастям був заручений, та, на жаль, ми розійшлись… (Д. Фальківський).

Коментар. Це складносурядне речення з двома предикативними частинами, які з’єднані за допомогою сурядного єднального сполучника та, вжитого в значенні протиставного але;

Напр.: Тече ріка турбот щоденних; і кожен день – за щастя бій (В. Близнець).

Коментар. Це складносурядне речення з двома предикативними частинами, які з’єднані за допомогою сурядного єднального сполучника і;

Б) складнопідрядні, які утворюються з двох простих, головного і підрядного (залежного від головного), при цьому підрядне речення з’єднується з головним підрядними сполучниками або сполучними словами:

Напр.: І хочеться вірити весняним вітрам, що принесуть запах рано скошених трав (С. Чарнецький).

Коментар. Це складнопідрядне речення, в якому головне речення з’єднане з підрядним за допомогою сполучного слова що, яке виконує роль підмета в підрядному реченні.

Напр.: Собор Святої Софії як духовний та громадський центр Київської Русі був осереддям, де невпинно відбувалося формування людини, наповнення її серця вірою та надією (З пос.).

Коментар. Це складнопідрядне речення, в якому головне речення з’єднане з підрядним за допомогою сполучного слова де, яке виконує роль обставини в підрядному реченні.

Отже, в цьому матеріалі ми розглянули складне речення та його характерні риси, види складних речень та  види складних сполучникових речень, проілюструвавши на власноруч дібраних “незаяложених” прикладах.