41
Автор ludmyla_alla | Рубрики Культура мови | 25-04-2014
культура мови: як правильно

І як замінити цей злощасний прийменник ПО?

Сьогодні в мене на ФБ як найбільш прихильній до моїх матеріалів соцмережі зав’язалася розмова, у зв’язку з чим хочу сформулювати мету своїх статей з культури мови (першу й другу читайте тут). Частина з нас живе або в російськомовному оточенні (як, наприклад, у нас на Запоріжжі), або, хоч-не-хоч, щодня занурюється в суржикомовне спілкування (що частенько трапляється і в столиці). Ідеал: якщо ваше оточення фахівці та/або суперсвідома українська інтелігенція (вибачте, кого тут не назвала). Особисто я знаю такі родини, але це радше винятки з правила, аніж саме правило.

Наша з вами мета – працювати крок за кроком над уникненням русизмів, які часто в нашому мовленні настільки природно паразитували (паралель з біологією: гриби-паразити), тобто стали звичними для нас, що ми їх не помічаємо. Інший варіант – відчуваємо, що припускаємося помилки, але не знаємо, як правильно сказати.

Тож викорінюймо з нашого мовлення, а глибше – зі свідомості русизми як такий бур’ян, що міцно вкоренився й сміливо пішов у ріст.

Сьогодні у нас мова про вживання прийменника ПО (на жаль, дуже горезвісного), який в українській мові вживається досить рідко, а в російській, навпаки, дуже часто. В цьому й полягає причина «інтервенції» нав’язливого прийменника ПО в українську мову й поглиблення в ній процесу «суржикізації».

Звернемося до способів правильної заміни прийменника ПО

ПО = ЗА (але не поза :) )

По всіх правилах – за всіма правилами;

по закону – за законом;

по здібностям – за здібностями;

по професії – за фахом;

по собівартості – за собівартістю.

Тож можна підсумувати, що замість прийменника ПО вживаємо прийменник ЗА, якщо йдеться про якийсь принцип, критерій, ознаку.

Наприклад:

Ми живемо за (якими принципами?) всіма правилами (Щоправда, навряд чи це може відповідати реальній дійсності).

За (якою ознакою?) музичними здібностями діти, які взяли участь у пісенному конкурсі, вигідно вирізняються на тлі своїх ровесників.

Сьогодні досить складно випускникам вишів влаштуватися працювати за (яким критерієм?) фахом.

Навряд чи виробники зацікавлені в продажу свого товару за (яким критерієм?) собівартістю.

Як бачимо, в наведеному правилі поняття принципу, критерію, ознаки є синонімічними.

ПО = НА

По вигляду – на вигляд;

по власному розсуду – на власний розсуд;

по всіх фронтах – на всіх фронтах;

по цій темі – на цю тему;

по цілій земній кулі – на всій земній кулі (до речі, земну кулю не можна поділити на половинки, тому не цілій, а всій земній кулі).

Тут складніше виявити певні закономірності вживання прийменника ЗА, проте спробуємо це зробити.

Наприклад, зі значенням місця:

На жаль, за кожного нового уряду грабунок держави йшов на всіх фронтах.

Ця думка сьогодні поширена чи не на всій земній кулі.

Інші приклади:

На вигляд дівчині було років двадцять.

В цій ситуації краще приймати рішення на власний розсуд.

На цю тему вже писано-переписано студентських рефератів, проте нічого нового за останні роки так і не зявилося.

ПО = З

По безпеці і співробітництву – з безпеки й співробітництва;

по виплаті – з виплати;

по відповіді – з відповіді;

по всякому поводу – з усякого приводу;

по темі – з теми.

Наприклад:

В Європі вже вкотре засідає нарада з безпеки й співробітництва у відносинах між Україною та Росією.

Заборгованість з виплати заробітної плати ще не досягла критичної межі терпіння працівників організації (Як показують інколи ЗМІ, працівникам таки рано чи пізно уривається терпець :) ).

Як бачимо з відповіді студента, теоретичний матеріал з теми так і не потрапив йому на очі  :).

ПО = В (У)

По буднях – у будні дні;

по питанню – у справі;

по святах – у свята;

по справах служби – у службових справах.

Така заміна трапляється набагато рідше, ніж попередні. Проілюструємо на прикладах.

Наприклад:

І в будні, і в свята рідна українська хата на гостей багата (Здається, щось схоже на риму. Насправді, віршування для мене – темний ліс чи, можливо, китайська грамота  :) ).

У службових справах керівнику довелося побувати на Канарах (біднесенький, співчуваємо  :) ).

ПО = ЧЕРЕЗ

По незнанню – через незнання;

по неуважності – через неуважність;

по причині заморозків – через заморозки;

по сімейним обставинам – через сімейні обставини.

У цьому випадку заміни необхідно пам’ятати, що за допомогою прийменника через завжди передаємо відтінок причини.

Наприклад:

Через неуважність школяра його твір від сорому просто червоніє й буряковіє  :).

Городні роботи просуваються досить кволо через пізні заморозки.

Через сімейні обставини студентка пропустила заняття (До речі, цей вислів частенько вживається в документах).

Якщо в заяві чи в пояснювальній записці йдеться про причину, то вживається прийменник через, наприклад: пропуск занять через хворобу, а не у зв’язку з хворобою, як прийнято писати.

ПО = ДЛЯ

По веденню господарства – для ведення господарства;

по врятуванню річок – для врятування річок;

по розливу – для розливу;

по створенню нової філії – для створення нової філії.

Прийменник для допомагає передати мету дії, тобто відповісти на питання для чого?

Наприклад:

Для ведення домашнього господарства мамі трьох діток просто необхідне планування розпорядку дня.

Нещодавно на підприємстві була оновлена лінія для розливу «Миргородської»: тепер ми маємо більш якісну мінералку (не приймати за чисту монету, адже це лише мій власний приклад, а водичка й справді нічогенька  :)).

Для створення нової філії керівництву довелося добре попрацювати, проте все виявилося даремно.

ПО = ЩОДО

По виборах – щодо виборів;

по відзначенню – щодо відзначення;

по врегулюванню – щодо врегулювання;

по легалізації – щодо легалізації;

по поліпшенню роботи – щодо поліпшення роботи.

У цих прикладах з прийменником щодо йдеться про певний стосунок до якоїсь справи.

Наприклад:

Кампанія щодо виборів Президента України (як на мене, то найкращий варіант – (перед)виборча кампанія) триває.

Заходи щодо відзначення 20-річчя університету заплановані на 5 жовтня.

Не завжди пропозиції щодо поліпшення роботи справді її покращують  :).

ПО = безприйменникова конструкція

По виконанні завдання – виконавши завдання;

по крайній мірі – принаймні;

по пошті – поштою;

по сьогодні – сьогодні;

по тижням – тижнями;

по частинах – частинами;

по шляху технічного прогресу – шляхом.

У цій групі є різні приклади, тому спробує виділити такі закономірності.

По-перше, заміна прийменникових конструкцій з ПО дієприслівниковими зворотами,

наприклад:

Закінчивши буденну роботу, можеш сміливо зайнятися улюбленою справою.

По-друге, спосіб дії передається Орудним відмінком без прийменника, наприклад:

Друзі передали свої документи (як? яким способом?) поштою.

В банку домовилися про сплату боргу (як? яким способом?) частинами.

По-третє, підбирати близькі безприйменникові варіанти,

наприклад:

Над цією науковою проблемою вчені ламають голови вже багато років.

Відчутні сьогодні патріотичні настрої серед молоді вселяють надію на краще майбутнє України.

ПО = ПО

Й, нарешті, прийменник ПО залишається самим собою в тих випадках, коли позначає:

1) місце дії:

по діброві вітер виє… (як без рідного Тараса?);

2) час дії:

відпочили по обіді;

3) мету дії:

пішли в поле по ромашки;

4) способу дії:

читали по складах;

5) міру чи кількість:

роздали по завданню;

6) сферу діяльності:

поралися по господарству.

Отже, ми з вами сьогодні опанували таке питання культури мови, як вживання прийменника ПО. Як переконалися з опрацьованого матеріалу, частіше вживання прийменника ПО в українській мові не відповідає нормам (читай: є хибним).

Дорогий читачу!

Якщо ти старанно дочитав аж до кінця (а вже кінець), то ти просто молодчина. І це справді так: в нашому перенасиченому інформацією світі ми читаємо, як правило, лише перші кілька речень. Я впевнена, що твоя праця винагородиться сторицею.

І для тебе особливий подаруночок (не люблю моднявого слова презент) – невеличкий народний анекдот.

Отже, давній і бородатий анекдот «ПІП І БРЕХУН»

В одному селі жив дядько та такий був брехун великий, як що збреше, то й не засміється. Одного разу іде селом він, а назустріч йому піп. Він скинув шапку, привітався і йде далі, а піп його спинив та й каже:

– Ти б, Гнате, збрехав мені що-небудь на скору руку!

– Е, батюшко, – каже Гнат, – ніколи брехати, треба додому махать та їхати на Рашовку (перебалок такий).

– За чим? – питає піп.

– Там чумаки риби навезли, так міняють на сухарі!

– Як? – питає піп.

– Пуд за пуд, – каже Гнат, а сам і пішов.

Піп відразу додому, нагрузив підводу сухарів, робітника взяв конем управляти і сам сів, і поїхали.

А до Рашовки було кілометрів, мабуть, із десять. Приїжджають туди, а там нема ніде нікого.

От піп став питати людей, які проходили повз нього:

– Де тут чумаки, що рибу міняють?

А ті двигають плечима та й кажуть:

– Ніхто тут не міняв ніякої риби!

Отоді аж здогадався піп, що то Гнат збрехав йому на скору руку.

Укр. нар. сатира і гумор… – С. 115–116.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Коментарі (41)

Дякую дуже за цей урок з української.Яка багата наша мова!Таки правда–свою мову треба вчити все життя.

Так, справді, шліфувати мовлення потрібно щодня. Часто чую хибну думку: я не говорю досконало українською мовою, тому буду говорити російською. А як навчитися добре говорити, якщо ти не говориш? Як дитина вчиться говорити? Одразу з нею ллються вичурні фрази? Звичайно, що ні. Для цього потрібна практика й ЩОДНЯ (бажано).

Величезне вам дякую за ваші статті!!!!!!!!!!! Актуально як ніколи!))

Але. Я сама викладач, тільки англійської мови, і розумію, що без заглиблення у мову оволодіти нею майже неможливо. Усі ці приклади, що ви наводите – вони задля мотивації та для кращого розуміння ідеальні. А що ви можете порекомендувати тим, хто вже начебто володіє мовою – тільки ось того самого заглиблення не вистачає? Фільми вже дивлюся українською, але як філологу краще через слово все ж таки – а класичну літературу читати якщо чесно не дуже хочеться(( Порадьте будь ласка когось з сучасників!

Пані Віро, щиро дякую за таку емоційну оцінку. Вибачте, що відповідаю лише зараз, хоча прочитала одразу. От про фільми в сучасному перекладі українською, то не завди той переклад хороший. Часто дуже невдалий переклад трапляється в субтитрах. А от щодо сучасників, то варто почитати, Ліну Костенко “Записки українського самашедшего”. Крім того, я б радила ще “Тореадори з Васюківки” Всеволода Нестайка (написані в радянські часи, проте відредаговані й перевидані славнозвісним видавництвом А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА). В останніз мова просто пересипана народними прислів’ями й приказками. А далі Ви дивіться, що Вам ближче до душі. Наприклад, тримаю в руках “Чебрець у молоці” Наталки Сняданко, цікавий християнський бестселер у хорошому українському перекладі “Хижа”, автор – Вільям Пол Янг. Тож тут уже широке поле…
Щиро дякую за коментар!!!

забула додати – таких сучасників, щоб можна було дійсно гарну українську почитати, а не заплутатися у ідеях)

Цікаво Ви пишете. Замість “синонім” можна вживати “сутямка” (від слова “тямити”).

Цікавість – це один з критеріїв, які я ставлю перед собою (як вже виходить, то вам оцінювати). А з приводу сутямки дякую.

Я би ще додала різницю між “піти за водою” і “піти по воду”.

А на загал дуже корисно.

Так, справді, досить поширена помилка. А за схвальну оцінку щиро дякую.

Дякую! дуже цікаво й корисно! але наприкінці я пропоную давати невеличкі завдання “на закріплення вивченого”. Бажаю успіхів!

Дякую, пані Ірино! Дати завдання – не так складно, але чи будуть його виконувати? А, може, варто спробувати?

Lyudmyla, a Vy vpevneni, shcho v tsyomu rechenni Vy pravyl’no vzhyly vysliv “yak shcho” (okremo)?

В одному селі жив дядько та такий був брехун великий, як що збреше, то й не засміється.

P.S.
Vybachte za “latynku”!

Так, пані Ольго, впевнена. Річ у тому, що тут йдеться не про сполучник ЯКЩО, за допомогою якого передається умова, а про сполучник ЯК та займенник ЩОСЬ. Тобто як щось збреше…
Оскільки це фольклорний запис, то його редагувати не можна.
Дякую за запитання.
Заходьте, читайте, запитуйте.
Щиро рада.

Тому, вважаю, аби було зрозуміліше і не виникало запитань, у цьому вИпадку краще написати “як щось”, або “якщо щось”. Даруйте…

Можна так писати, але не дуже зрозуміло, про який саме вИпадок Ви говорите. Пишіть, будь ласка, детальніше, що має те на увазі.

Моє доповнення було під словом “Відповісти” (для Olga Hovde (Kravtsiv) від 28-04-2014), тому я й не виокремила тему (йшлося про “ЩО”, “ЯКЩО ЩО(СЬ)… А щодо Вашого, пані Людмило, “оскільки це фольклорний запис, то його редагувати не можна” – не зовсім згідна, бо фольклор – це не авторський текст. І сАме фольклорні твори дуже відрізняються в різних місцевостях: часто мовці щось змінюють або ще й додають своє, навіть у зміст, а не лише форми слова.

Read more: http://l-ponomar.com/kultura-movy-vzhyvannya-pryjmennyka-po-krok-tretij/#ixzz4RxJP05Fw

Фольклор не буває незмінним. У кожній місцевості звучати може по-іншому.

Трішечки зауваг до Вашого коментаря. Відповідаю як дипломований фольклорист. Фольклорні пісні мають безліч варіантів, кожен з яких для цього села чи селища є незмінним.

Дякую за інформацію. Дуже повчально. Дозвольте внести поправку: Канари – власна назва, пишеться з великої літери. У Іспанців – Canarias.

Дякую щиро, Ілоно. Для мене такі уважні прочитання дуже цінні. Я, звичайно, знаю, що Канари – власна назва, але… трапляється така річ, як механічна помилка. Зараз виправлю.

Пані Людмило, а хіба не краще “У службових справах керівникОВІ (а не У) довелося побувати на Канарах”?

Дякую за запитання й водночас пропозицію, пане Олександре. З мовного погляду у цьому реченні можна вживати як один варіант (з У), так і інший (з ОВІ). Тож використовуйте на Ваш смак: якщо Вам краще звучить з ОВІ, то будь ласка. На мій погляд, і так, й інакше непогано.

Чудове зауваження! Щиро дякую!

І Вам дякую, щоправда не зрозуміло, про яке зауваження Ви пишете :).

Стосовно ромашок.
Якщо сказати “пішли в поле за ромашками”, то це означатиме щось на кшталт “в поле пішли ромашки і ми за ними”?

Русизми…мені здається, що не лише русизми шкідливі для нашої мови. Бо є це дуже багато…як би їх назвати? скажемо українсько-англійський суржик. Той самий презент, який ви не схотіли вживати. Але ще скільки таких паразитів є?
От наприклад:
менеджер — це ж якийсь керівник.
рецепшин — приймальня, реєстратура (мабуть)
ІчАр (HR)-менеджер — власне начальник відділу кадрів.
Кастинг, шоу, супер- (гіпер-, гіга-…) маркет.
Всіх і не згадаєш.

Та є й слова, які прийшли до нас у мову через технічну відсталість. Наприклад, комп’ютер та калькулятор. По своїй суті це обчислювальні машини,
проте в нашій мові мають різні значення.

Дякую пане Ігорю за розлогий коментар. Справді, вистачає всіляких недолугих і непотрібних запозичень і з англійської мови.

Дякую. Корисно.

“По сьогодні” і “сьогодні” — це дещо різні речі. По сьогодні — це “до сьогодні”, “донині”.

Дякую, пані Наталю, за слушну пораду. Спробую одразу відредагувати. Всіляких Вам гараздів.

Чи правильно вживати “брати по крові”, “брати по духу”, а якщо ні, то який є відповідник в укарїнській мові?

Дякую, пані Ірино, за запитання. Вважаю, що такі вислови – брати по крові, брати по духу – вживати можна. Щоправда, можна також сказати: кровні брати, але, на мою думку, стилістичний відтінок стає дещо іншим.

Дуже цікава стаття! От хотілося би почитати ще щось про правильне вживання місцевого відмінка в українській мові. Часто можна почути “по всім фронтам” або “по позиціям українського війська”, де прийменник вжито правильно, але відмінювання іменника – зсуржифіковане :) Найсумніше те, що найчастіше такі помилки чую з екрану телевізора під час перегляду новин.

Дякую, пані Галино, за високу оцінку. На жаль, загалом у ЗМІ багато помилок. А правильному вживанню місцевого відмінка спробую присвятити окремий матеріал.

Дякую вам за дуже корисну статтю!
У мене є одне зауваження- правильно говоити не “русизм”,а “росіянизм”.Так як мова російська,то відповідно слова росіянизми. А “русизм” – це той самий росіянизм.

Тут, пане Віталію, не все так однозначно. Чому? Адже з російської мови є “хороші” запозичення, які збагатили свого часу українську мову, а є “погані” запозичення, які засмічують нашу рідну мову. Деякі вчені перші запозичення називають росіянізмами, а другі – русизмами. Я такої ж думки. Таким чином уникаємо плутанини. Дякую за Вашу думку.

І все-таки “РУСизими” – від “РУСЬ”. Я, наприклад, вживаю слово “московізми”.

Ваше право мати власну думку й навіть кілька оригінальних слів. Чому й ні?

Надзвичайно корисна стаття, пані Людмило!
Читаючи Вашу публікацію, виникло запитання. Як правильно “подорожі по Україні” чи “подорожі Україною”? Дякую!

Дякую, пані Олено! І одразу відповідь на Ваше запитання: ВИ маєте рацію, правильно говорити “подорожі Україною”, “йти стежкою”, “мчати автобаном” тощо. Приєднуйтеся до читачів МОВОЛЮБІВ! Раді Вам.

І я щиро дякую за таку детальне дослідження! Здається, про прийм.-к “по” зібрано все. Однак у коментарях можна ще багато зібрати для повнішої картини. Тож будьмо обережніші з тим “по”!

Дякую, сонечко, за таку активність, емоційність, небайдуже ставлення. Щасти Вам і… коментуйте інші статті :)

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com