12
Автор ludmyla_alla | Рубрики Культура мови | 27-04-2014
культура мови фразеологізми-відповідники

Цей хлопак байдиків таки не б’є

Щиро дякую всім-всім-всім вам, дорогі читачі, за уважне ставлення до моїх опусів, за бажання допомогти в поширенні інформації, за висловлені думки, за поставлені запитання, тобто…

за родинну українську філологічну атмосферу!!!

Недаремно на сайті красується «шевченкова» хатка як уособлення домашнього тепла, затишку, гостинності. Моє найбільше бажання – створення атмосфери дружби та взаєморозуміння (чого часто так бракує українцям).

Попри всілякі розбіжності в поглядах щодо певних мовних глибин, ми (на моє власне переконання) маємо бути однодумцями в головному – ВАРТО опановувати рідну українську (Слава Богу, поки що єдину державну) мову. Попередні статті з культури мови читайте тут: крок перший, другий, третій, четвертий.

Днями на улюбленому ФБ виникла така розмова: як перекласти відомий російський фразеологізм кнутом и пряником. Зрозуміло, що кнут – це батіг, але де ви чули дослівний переклад цього вислову, на зразок: батогом і пряником? Зрозуміло, що такий вислів є калькою з російської мови, тобто дослівним перекладом. Проте далеко не всі «власне народні» фразеологізми можна перекласти дослівно іншою мовою. Вихід із ситуації – пошук найближчого за змістом відповідника.

Тож повертаючись до розмови на ФБ, найближчим до російського фразеологізму кнутом и пряником виявився менш відомий український фразеологізм-відповідник звабиш калачем, не відженеш і бичем (дякую за допомогу колезі, який підказав цей варіант). На перший погляд, хороший вихід із ситуації. АЛЕ.

Російський принцип кнута и пряника передбачає покарання та нагороду (одночасну чи послідовну, швидше, останню).

Натомість в українському відповіднику звабиш калачем, не відженеш і бичем значеннєві акценти розставлені інакше: спочатку потрібно звабити, тобто хоча б привернути увагу, а потім не відтягнеш і за вуха чи не відженеш і бичем. Тож в українському фразеологізмі, як бачимо з прикладів, про примус чи покарання (а рос. кнут саме це й уособлює) геть зовсім не йдеться.

Висновок: українців потрібно не примушувати, а зацікавлювати (цей мій власний вислід лише на основі проаналізованого фразеологізму :) ). А яка ваша думка з цього приводу? (Чекаю на неї в коментарях).

А зараз зупинимося на кількох поширених калькованих фразеологізмах з російської мови. Так вже повелося, що в нас їх в кожному матеріалі – по десятку (ось і один з рідкісних випадків вживання прийменника ПО, про що детальніше можете почитати ТУТ).

Перейдемо до прикладів. Одразу зазначу, що за початковий варіант беремо не російський фразеологізм, а його кальку українською.

1) Неправильно: душі не чаяти – правильно: душі не чути.

Так говорять в тому разі, коли дуже люблять чи жаліють когось, або хоча б дуже захоплені кимось.

Наприклад:

Татусик за своєю молодшою донечкою душі не чув.

Друзі душі в ньому не чули.

!Зверніть увагу! Душі можна не чути в комусь або за кимось!

Як бачимо, фразеологізм душі не чути вживається для позначення дуже близьких стосунків між чоловіком і дружиною, батьками й дітьми, найкращими друзями.

2) Неправильно: насильно милим не будеш – правильно: на милування немає силування (варіант: силою не будеш милою).

В цьому українському відповіднику значення практично збігається з його російським оригіналом. Різниця лише у формі, хоча певні стилістичні відтінки мені впали в око. Так, в першому українському варіанті одразу два віддієслівні іменники (милування та силування) надають вислову певного узагальнення, абстрактності.

Тобто ця фраза може бути як висновок до якоїсь історії, де йшлося про примус хоча б до симпатії, дружби, не кажучи вже про сильніші почуття – до поваги, любові тощо.

Наприклад:

Як би мати не хотіла сусідку Галю в невістки, що б сину не говорила, та на милування немає силування: син в сусідський бік навіть оком не глянув.

З приводу варіанту цього фразеологізму – силою не будеш милою прикметник вживається в жіночому роді. І тут у мене риторичне запитання (тобто це лише на рівні здогадки): лише в українців дівчина не може вплинути на те, щоб стати милою? А хіба в інших народів інакше? (Тут може бути довга розмова, бо є наприклад свідчення, що українські дівчата за традицією приходили самі до хлопців свататися. Тож тут треба добре покопатися в українських традиціях, а також пошукати мовні паралелі).

Наприклад:

Як би наша героїня не посміхалася своєму ставному одногрупнику, але силою не будеш милою.

3) Неправильно: не з лика шитий – правильно: не в тімя битий (не в потилицю битий).

Значення цього фразеологізму «Словник фразеологізмів української мови» подає, як розумний, тямущий, кмітливий. «Словник української мови» стверджує, що це має бути недурна, метка людина. На мою думку, варто додати ще одну суттєву рису – досвідчений, якого не проведеш (хоча так, за словником, називають битого в тімя).

Тож можна узагальнити, що значення фразеологізму не в тімя битий таке: розумний, тямущий, меткий, кмітливий, або ще й досвідчений.

Звернемо також увагу на слово тімя (перевіряймо себе, чи правильно ми розуміємо). Це частина голови від лоба до потилиці (маю надію, що всі знають, що таке потилиця. У всякому разі, саме потилицю чухають українці в скрутні хвилини J).

Наприклад:

Наречений у моєї сусідки не в тім’я битий: і розумний, й тямущий, й меткий, та ще й зростом удався – всі дівчата оглядаються, як іде вулицею.

Батько у нас не в тім’я битий: спробуй його обдурити.

4) Неправильно: не знайти днем з вогнем – правильно: і вдень зі свічкою не знайдеш.

Значення обох фразеологізмів досить прозоре: важко чи неможливо щось відшукати. Різниця хіба що в словах: рос. огонь (вогонь) – укр. свічка. Складно тут зробити якісь висновки щодо етноспецифіки цих фразеологізмів, як це ми намагалися зробити в попередніх.

Наприклад:

Останнім часом в українському політикумі міцно вкоренилася гірка традиція: височеньких чиновників, як тільки вони стають екс, і вдень зі свічкою не знайдеш.

Мати вміла так сховати цукерки, що, здавалося, і вдень зі свічкою не знайдеш.

5) Неправильно: несолоно сьорбавши – правильно: спіймавши облизня.

Так говорять у тому разі, коли не отримують того, на що розраховували чи хоча б чого сподівалися, тобто загалом нічого не отримали чи, інакше кажучи, зазнали невдачі.

Облизень утворився від дієслова облизуватися. Згадайте дитинство: поруч з тобою друг їсть морозиво, а ти аж облизуєшся (Що то за друг? – скажете ви).

Значення слова облизень – відмова (спочатку вживалося лише щодо сватання, а потім набуло узагальненого значення відмови загалом).

Наприклад:

Дмитро підійшов тихесенько, щоб підслухати розмову сусідів, та спіймав облизня: його високу шапку далеко було помітно.

6) Неправильно: обіцяного три роки ждутьправильно: казав пан кожух дам, та слово його тепле,

АБО ждали, ждали та й жданики розгубили (поїли),

АБО ждали, ждали та й годі сказали…

Ці всі фразеологізми вживаються в тому разі, коли варто підкреслити, що надія на можливість дочекатися когось чи чогось вже втрачена.

Наприклад:

Ждала, ждала Україна на фінансову допомогу Заходу, та й жданики поїла (чи все-таки ще якась надія є?).

7) Неправильно: од ворот поворот – правильно: завертай назад голоблі.

Справжній український фразеологізм – завертай назад голоблі – вживається у значенні «змінювати напрямок руху, або рухатися в зворотному напрямку».

Спочатку з’ясуємо значення слова голоблі (я себе також перевіряю :) ). Оскільки моє дитинство минуло в звичайнісінькому селі, де коні були не рідкістю, то я правильно розумію, що голоблі – це жердини, які одним кінцем прикріплені до передньої частини воза чи саней, а другим – до збруї. Справді, якщо взяти до рук голоблі, то без кінської сили можна запросто повернути воза.

Наприклад:

І що сьогодні наш старший російський брат робить на Донеччині? Так і хочеться кричати: повертай назад голоблі та чим швидше, тим краще.

8) Неправильно: Після дощика в четвер – правильно: як (коли) рак у полі свисне.

Зрозуміло, що рак, по-перше, не живе в полі, а по-друге, відповідно, й не може там свистати. Та чи може загалом рак свистати? Мабуть, що ні.

Тож значення фразеологізму як (коли) рак у полі свисне, за «Словником синонімів», з чим я абсолютно погоджуюся, – ніколи таке не трапиться.

Хоча «Словник української мови» дає не настільки категоричне значення вислову – невідомо коли це трапиться. Як на мене, то це неправильне тлумачення, оскільки тут не може йтися про можливість якихось сподівань.

Наприклад:

Україна тоді поверне собі Крим, як рак у полі свисне (з болем у серці пишу ці слова). А може, Україна колись-таки й внесе свої історичні корективи?

9) Неправильно: Плювати в стелю правильно: байдики бити та його синоніми.

Це приклад фразеологізму, де форма в обох мовах геть не збігається. Тож підібраний відповідник лише за значенням – ледарювати. Фразеологізм байдики бити проаналізований нами в іншій статті (читайте тут).

Наприклад:

Якби хлопці байдиків не били, то давно вже б склали екзаменаційну сесію та лежали б догоричерева на пляжі, а так ще й досі мозолять очі викладачам (чесно намагалася втиснути кілька стійких висловів в одне речення).

10) Неправильно: Попасти впросак – правильно: пошитися в дурні.

Також різні за формою фразеологізми із спільним значенням – осоромитися, дати себе обманути.

Говорять, що розум – це запорука того, щоб не пошитися в дурні.

Складається таке враження, що сьогодні Україна в політиці щодо Криму пошилася в дурні.

Отже, ми з вами розглянули таку тему з культури мови, як кальковані фразеологізми, та знайшли їх відповідники в українській мові. Фразеологізми, їх приклади – це багатющий матеріал, який надає нашому мовленню образності, колоритності, розмаїття. Використовуймо на здоров’я!

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Коментарі (12)

Якби наша героїня не посміхалася своєму статному одногрупнику, але силою не будеш милою.

Read more: http://l-ponomar.com/kultura-movy-ukrayinski-frazeologizmy-vidpovidnyky-krok-pyatyj/#ixzz30DmzhS5o

у цьому випадку *як би* пищеться окремо. по змісту.

не знаю, як довести, окрім перекладу на моск. : как бы …она ему не улыбалась, но насильно мил не будешь… ваше ж речення перекладається наступним чином: если бы она ему не улабалась, но насильно ми не будешь*… нісенітниця ж)))

прошу вибачити за помилки друку)… до речі – чи є в нас одним словом переклад *опечатка*?)

Лесю, ви “зачепили” досить дискусійне питання. Є кілька варіантів, але… немає єдиної думки. Варіанти до “опечатки”: обдруківка, одруківка, хибнодрук…

Пропоную слово “огріх” як відповідник російської “опечатки”. Точніше, пропоную не я, а російсько-український словник Уманця і Спілки.

Я лише за те, щоб російську опечатку називати огріх. Мені ще подобається – недогляд. Щоправда, як огріх, так і недогляд мають, на мою думку, ширше значення – помилки загалом. Чи не так?

Пані Лесю, дуже дякую за помічений недогляд. Так, звичайно, там має бути написано окремо: як би з наголосом на ЯК. Тож ні в чому переконувати мене не потрібно :).
Мені дуже цінні такі зауваження: не завжди все помічаєш у своєму тексті.

дякуємо за чергову цікаву статтю, пані Людмило.

Єдине, що мені здалося неточним – російське “от ворот поворот” найчастіше використовують як насмішкуватий коментар до нездійсненого бажання (часто в темі особистих стосунків).
В такому значенні “повертай назад голоблі” не дуже підходить, як на мене.

Який би вислів ви порадили? )

Пані Лесю, вибачте, що втрутився, але хочу взяти участь у бесіді. “Дати відкоша” або “дати гарбуза” – це якраз відповідники щодо особистих стосунків. Ще раз даруйте. А значення, яке подає пані Людмила, – “повертай назад голоблі” можна розгорнути ще як мінімум на два варіанти: “ідіть звідки прийшли”, “ідіть собі”, “вертайте від порога”.

Перепрошую, пані Євгеніє…

Щиро дякую, пане Тарасе, за допомогу. Справді, російському фразеологізму “от ворот поворот” є стільки українських відповідників! І вони предають різні значеннєві та стилістичні відтінки.

Слово “стАтний” стоїть останнім у синонімчному ряду – після “ставнИй”, “поставнИй”, “статУрний” і означає скоріше гарні признаки статі у силуеті, “мужність” (у чоловіків не виключає “кремезності”), а не юнацьку “стрункість” чи “гарну поставу”. Наприклад, Тарас Бульба – статний, але сини його – стрункі, поставні.

Щиро дякую, пане Валерію за ретельне прочитання і коментар. Погоджуюся з Вами та виправляю статний на ставний.

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com